Розвиток креативного мислення молодших школярівна уроках української мови
Болдись Л.В.
У статті висвітленні особливості процесу навчання, пошуку оптимальних шляхів розвитку творчих здібностей дітей, формування позитивної мотивації до навчання учнів початкових класів.
Ключові слова:креативне мислення, позитиваї мотивація до навчання, творчі здібності, оптимальні педагогічні технології.
Загальновідомо, що метою вивчення української мови в початковій школі як рідної є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань із мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.
Успішність і ефективність формування компетентностей молодших школярів залежать від форм і методів організації навчально-виховного процесу. Пріоритетними в цьому сенсі стають сучасні педагогічні технології, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.
Успішність і ефективність формування основних груп компетентностей молодших школярів і розвиток креативного мислення дітей цієї вікової категорії залежать від форм і методів організації навчання предметів взагалі та української (рідної) мови і читання зокрема. Не викликає жодних сумнівів той факт, що пріоритетними в цьому плані стають сучасні педагогічні технології, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації [1].
Розвиток творчих здібностей молодшого школяра – важлива і необхідна складова сучасного педагогічного процесу. Основний показник дитячих обдарувань – їх креативність, тобто здатність учня до творчого виконання поставлених перед ним завдань.
Розвиваючи креативні здібності у дітей, виховуючи їх такими, що мислять нестандартно, оригінально, мають творчий підхід до життєвих проблем, суспільство отримує повноцінних громадян країни. Недарма видатний психолог Л.С.Виготський вважав розвиток творчих здібностей найважливі-шим питанням дитячої психології і педагогіки.
Вченими доведено, що творчі здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у молодшому шкільному віці в процесі навчання. Науковці (Т.Н. Байбара, Д. Б. Богоявленська) доводять, що молодший шкільний вік – сензитивний період для розвитку творчих здібностей, формування інтересів особистості і здійснення можливостей проявити себе в різних видах діяльності. Відтак, розвиток творчої активності молодших школярів вимагає впровадження в навчально – виховний процес активних форм і методів навчання, що значною мірою могли б забезпечити формування дивергентного мислення, проблемного бачення, фантазії та уяви учнів.
Мета статті полягає у висвітленні процесу навчання, пошуку оптимальних шляхів розвитку творчих здібностей дітей, формування позитивної мотивації до навчання учнів початкових класів.
Ефективність організації процесу формування креативного мислення у молдодших школярів полягає у відмові від репродуктивного навчання, активізації проблемно - пошукової діяльності учнів, які під супроводом учителя формулюють проблеми, шукають шляхи їх розв’язку, отримують результат. Такий вид діяльності сприяє підвищенню самооцінки учнів.
Учитель початкових класів має застосовувати на уроках оптимальні педагогічні технології, які проектують креативні якості особистості учнів: гнучкість, фантазію, натхнення, нестандартність. Дуже важливо вміло і вчасно виявляти в класі творчі здібності вихованців, впливати на їх формування, розвивати в навчальній та позакласній роботі.
На уроках щоденно бажано застосовувати технологію «ситуація успіху», адже до першого класу учні прийшли з різним рівнем підготовленості : учні не вміли зв’язно і логічно передавати власні думки, переказувати оповідання, казки, міркувати над прочитаним. Мова учнів «бідна», відповіді учнями будувалися «одним словом». Починаючи працювати з першого класу, необхідно намагатися на уроках привчати дітей бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно і образно висловлювати думки, збагачувати словниковий запас школярів. Коли учні інтерактивно працюють з будь якою інформацією, вони вчаться мислити, не помічаючи, що їхнім інструментом є сама мова.
Досвід підказує, що найбільші труднощі в початковій школі отримують зовсім не ті учні, які мають недостатній об’єм умінь, знань та навиків, а ті які пасивні на уроках, у яких відсутнє бажання думати, творити, мислити, пізнавати щось нове. Щоб зацікавити учнів, намагаюсь уроки проводити у формі гри. Адже ігровий матеріал служить для того, щоб зацікавити та викликати бажання ближче познайомитися з предметом. На основі гри виникає цікавий як для дітей, так і для вчителя процес спільної продуктивної учбової діяльності в класі. Наприклад, на уроках української мови в 3 класі практикую хвилинки каліграфії з творчим завданням. Для ефетивності процесу формування креативного мислення можна застосовувати ігри «Лабіринт», «Поспішанка», «Інтрига», «Відгадай ребус», які в собі вже несуть початок творчого мислення, але для учнів на даному етапі не завершується процес творчого мислення, він продовжується в різних вправах. Наприклад, працюючи на уроці з прислів’ям «Вчення – світ, а невчення – тьма» пропаную учням спочатку прописати
Нн нв ен ння
невчення тьма
· Пройти лабіринтом і прочитати прислів’я.
Гра «Лабіринт »
Вчення – світ, а невчення – тьма.
· Пояснити значенняприслів’я.
· Назвати слова антоніми: вчення – невчення; світ – тьма.
· Назвати слово, у якому звуків менше, ніж букв:вчення, тьма.
Для активізації пізнавальної діяльності учнів доречно організовувати емоціонально - актуальний початок уроку. Для цього у хвилинках каліграфії використовую фразеологізми, байки, міфи, загадки, тощо. Наприклад, на початку уроку з теми «Пряме та переносне значення слова» застосовую розповідь про фразеологізм «Зарубати на носі».
Гра «Інтрига».
Використовуючи математичні дії прочитайте фразеологізм.
ЗАР+ УБМ – М + АТВИ – ВИ + И + НАД – Д + НОК – К + СІ
Зарубати на носі.
· Поясніть значення фразеологізму.
Доповнення вчителя.
У давнину неписьменні люди носили з собою дощечки. І на них зарубками робили усякі позначки. Ці дощечки називалися носами, бо їх носили. Як бачите ніс тут не до чого.
Вправа «Відтягнута відгадка»
У якому значенні вживається фразеологізм у мові, ми дізнаємось на уроці під час роботи над новим матеріалом.
Розвитку креативності допомагають насамперед уроки, на яких використовую творчі й випереджувальні завдання, що активізують їх інтелектуальний і творчий потенціал учня. Наприклад, опрацьовуючи тему «Будова слова», учням 3 класу пропоную скористатися орфографічним словником і дібрати спільнокореневі слова.
Ефективним видом творчих завдань, що сприяють розвитку мовлення та креативного мислення, стало написання сенканів. Цікаві короткі міні –твори доцільно використовувати на будь – якому етапі уроку. За допомогою сенканів діти вчаться стисло й образно висловлювати своє бачення того чи іншого предмета. Будова цієї роботи така:
· назва предмета;
· 2 слова, ознака предмета ;
· 3 слова – дії предмета;
· побудова речення ( ставлення автора до описуваного предмета чи явища);
· слово - синонім або вигук (ставлення до предмета).
Зазвичай цей вид роботи охоче виконують усі учні.
На різних етапах уроку застосовую творчі завдання, які примушують учнів мислити, діяти творчо. Наприклад, під час закріплення знань з теми «Речення. Зв'язок слів у реченні» пропоную учням до поданих схем скласти і записати речення[додаток №3].
Склади і запиши речення за схемами.
1. .
2. • • •
Розвитку креативності сприяють різнорівневі домашні завдання та вправи, наприклад: виконати вправи на вибір, скласти розповідь за малюнком, або пофантазувати і продовжити розповідь, скласти питання до прочитаного тексту.
Перевірити рівень сформованості вмінь і навичок учнів допоможуть технології “Ромашка запитань Блума”, “Хрестики-нулики” тощо. Так, однією з популярних у світі методик є стратегія “Ромашка запитань Блума”, створена відомим американським психологом і педагогом Бенджаміном Блумом з метою формування в дітей рівнів пізнавальної самостійності (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка). Суть цієї методики полягає в тому, що перед молодшими школярами ставиться завдання чи пропонується тема, яку необхідно вивчити. Для глибшого розуміння матеріалу вчитель пропонує дітям серію із шести типів запитань (прості, уточнювальні, інтерпретаційні (пояснювальні), творчі, оцінювальні, практичні). З метою унаочнення і кращого сприйняття ними завдання варто намалювати ромашку і записати запитання на її пелюстках (кожному типу запитання має відповідати одна пелюстка).
Так, з’ясувати, чи сформовані в третьокласників уміння й навички розрізняти форми слова і спільнокореневі слова (тема “Спільнокореневі слова. Корінь слова”) можна за допомогою поданих нижче запитань, написаних на пелюстках “Ромашки запитань Блума”:
1. Що називається коренем слова?
2. Тобто ти вважаєш, що слова школяр, шкільний, школа, (у) школі є спорідненими?
3. Чому подані слова не можна вважати спільнокореневими?
4. Чи змінилося б значення слова ліс, якби ми додали до нього суфікс -ок?
5. Чим відрізняються форми слова від спільнокореневих слів?
6. Як можна запобігти такої помилки як близьке вживання спільнокореневих слів-іменників і форм одного і того ж слова?
Не менш цікавою, на нашу думку, є стратегія “Хрестики-нулики”, яка може бути використана в кінці уроку і являє собою своєрідний диктант. У цьому випадку рефлексію організовують так: учитель повільно читає завдання, при цьому одразу пропонує відповідь; після паузи учні записують відповідь у поданій формі, що зовні нагадує таблицю, певним чином (якщо вони згодні з твердженням учителя, – ставлять хрестик, якщо ні – нуль); діти заздалегідь поінформовані, що починати записувати відповіді потрібно з верхньої лівої клітинки, поступово рухаючись праворуч.
Отже, розглянуті стратегії сприятимуть формуванню в молодших школярів мовно-мовленнєвої та літературознавчої компетенції, умінь мислити критично, самостійно знаходити, вивчати й аналізувати інформацію, мислити мобільно, аргументовано відстоювати власну точку зору, бути відкритим для сприйняття думок інших людей; помічати помилкові судження інших, своєчасно виправляти власні помилки, адекватно оцінювати свої знання та сприймати зауваження вчителя й однокласників щодо допущених помилок і недоліків.
Практичне значення даної роботи лежить в застосуванні розроблених хвилинок каліграфії вчителями початкових класів на уроках української мови для розвитку креативного мислення молодших школярів. Методика використання вищезазначених вправ активізує пізнавальну діяльність, сприяє розвитку мотивації навчання.
Креативна дитина - творча дитина. Вона повинна мати здатність до перетворень, точності розв’язку поставленої проблеми. Тому її креативне мислення повинно формуватися в початковій школі та розвиватися протягом усього психічного зростання.
Отже, розглянуті методи та прийоми сприятимуть формуванню в молодших школярів мовно-мовленнєвої та літературознавчої компетенції, умінь мислити креативно, самостійно знаходити, вивчати й аналізувати інформацію, мислити мобільно.
ЛІТЕРАТУРА
1. Божко О. О., Богуславська В.Л. Цикл уроків навчання грамоти з використанням інтерактивних технологій // Початкове навчання та виховання. – 2006.- № 9. С. 10 – 13.
2. Гордуз Н. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови // Початкова школа. – 2003. - № 4. С. – 1 – 4.
3. Досяк І. М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій. 1 – 4 класи. – Х.: Основа, 2007. – 160 с.
4. Карасик А. Структура і методика інтерактивного уроку в початковій шко -лі // Початкова освіта. – 2005. - № 7. С. 2 – 5.
5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А. С. К., 2004. – 192с.
6. Сухарева Н. Застосування інтерактивних технологій на уроках читання // Початкова освіта. – 2007. - № 7. С. 9 – 11.
7. Телячук В. П., Лесіна О. В. Інноваційні технології в початковій школі. – Х.: Основа, 2007. – 240 с.
Болдись Людмила Вікторівна – вчитель початкових класів Новозбур¢ївської ЗОШ №2 Голопристанської районної ради
Коментарi